Замало буде сказати, що ця пам’ятка природи є нетиповою для нашої місцевості, вона – просто таки унікальна. Буцький каньйон називають “маленькою Швейцарією” та фіордом в серці України. Кажуть, тут особливо красиво навесні. Коли цвітуть дикі тюльпани і часник, а поміж кущів пасуться невеличкі стада диких чорних та білих козенят…
Сторінки
Сторінки
Сторінки
субота, 5 грудня 2015 р.
понеділок, 26 жовтня 2015 р.
Святкуємо в листопаді!
Листопад
1 листопада 2008 року — помер Жак Пікар, швейцарський океанолог, один з двох людей, хто побував на дні Маріанського жолоба.
3 листопада 1493 року — під час свого першого плавання до берегів Америки Христофор Колумб відкрив Домініку.
3 листопада 1871 року — У Центральній Африці знайдена зникла експедиція видатного англійського дослідника Африки Давіда Лівінгстона.
7 листопада 1504 року — Христофор Колумб завершив своє останнє в житті морське плавання.
14 листопада 1770 року — Англійський мандрівник Дж. Брюс відкрив витоки Нілу.
16 листопада 1869 року — формально відкритий Суецький канал, на будівництво якого пішло десять років.
22 листопада 1497 року — Васко да Гама під час своєї подорожі до берегів Індії обігнув мис Доброї Надії.
24 листопада 1642 року — Голландський мореплавець Абель Тасман відкрив острів Тасманія.
28 листопада 1520 року — експедиція Магеллана досягла Тихого океану.
Цікаві факти з географії!
Унікальне утворення Гуель-Ер-Рішат, яке назвали оком Сахари, розташоване на південному сході цієї великої пустелі, у Мавританії. Діаметр "ока" складає 30-50 кілометрів, тому повністю його можна побачити лише з космосу. Мало того, що Око Сахари величезних розмірів, він ще й дуже давнє. Вчені говорять, що в Структурі Рішат найбільш старому кільцю налічується від 0,5 до 0,6 млрд. років.
четвер, 1 жовтня 2015 р.
Зі святом!!!
Ми хочемо вас привітати
У цей святковий осінній день
Тепла і сонечка побажати
І щоб радісно вам було кожен день!
Бажаємо здоров'я, добра, довголіття,
Хай вистачить щастя на ціле століття!
Хай скрізь буде лад - на роботі, в сім'ї,
І радість на серці, і хліб на столі.
Хай сміхом й веселістю повниться хата,
Родина хай буде здорова й багата!
І мрій, і бажань, і наснаги творити,
Щоб серцю хотілося жити й любити!
Хай учні шанують, повагу дарують,
Злагода й мир у житті хай панують!
понеділок, 21 вересня 2015 р.
Дослідження
Сьогодні на уроці в 7 класі учні вперше готували дослідження на тему "Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу,
її наслідки", де діти підготували доповіді, малюнки, есе.
неділя, 20 вересня 2015 р.
Вітаємо!!!
У четвер 17 вересня відбулося нагородження учнів, які приймали участь у міжнародному природничому конкурсі "Колосок".
Молодці, діти! Так тримати.
вівторок, 8 вересня 2015 р.
Чим ми Українці повинні пишатися
Асканія-Нова — біосферний заповідник імені Ф. Э. Фальц-Фейна НААНУ. Знаходиться в Херсонській області, 60 км від Каховки. Заповідник заснований в 1828 році герцогом Фердінандом Фрідріхом Ангальт-Кьотенским. Загальна площа складає 33 307,6 га, з них 11 054 га степова зона, яку ніколи не обробляли. У 2008 році заповідник переміг в акції «Сім природніх чудес України».
вівторок, 1 вересня 2015 р.
Святкуємо в вересні!
Вересень
3 вересня 1609 року — англійський мореплавець Генріх Гудзон відкрив гавань, навколо якої згодом виник Нью-Йорк.
16 вересня 1859 року — англійський дослідник Девід Лівінгстон відкрив озеро Ньяса, що в Африці.
16 вересня 1915 року — закінчилась арктична експедиція Б. Вількицького, яка вперше в історії пройшла Північним морським шляхом із Владивостока до Архангельська.
20 вересня 1519 року — почалося перше навколосвітнє плавання під керівництвом Ф. Магеллана.
20 вересня 1778 року — народився Фаддей Беллінсгаузен, російський мореплавець, першовідкривач Антарктиди.
22 вересня 1784 року — росіяни заснували перше постійне поселення на Алясці (на острові Кодіак).
25 вересня 1493 року — Христофор Колумб вдруге відплив до Америки.
26 вересня 1580 року — завершилася друга після Ф. Магеллана навколосвітня експедиція під командуванням англійського пірата Френсіса Дрейка
пʼятниця, 12 червня 2015 р.
середа, 3 червня 2015 р.
Квести на уроках географії!
На навчальній практиці з географії в 7 класі я вирішила спробувати провести квести на тему "Пошук скарбів". Так як, з використанням компютера це займе певний час, я використала паперові носії. Метою квесту була: систематизація та узагальнення вивченого матеріалу за 7 клас.
Команда отримувала певне завдання.
Пройшовши його, учні отримували підказку, де знаходиться наступний конверт із завданням, а також частину карти, яка вказує де захований скарб.
Завдання складалися із кросвордів, шарад, чайнвордів та завдань із контурної картою. Дітям сподобався такий вид роботи, непідозрюючи, в ігровій формі з азартом вони згадали основні географічні обєкти всіх материків. Та ще й за це отримали солодкий "скарб".
Команда отримувала певне завдання.
Пройшовши його, учні отримували підказку, де знаходиться наступний конверт із завданням, а також частину карти, яка вказує де захований скарб.
Завдання складалися із кросвордів, шарад, чайнвордів та завдань із контурної картою. Дітям сподобався такий вид роботи, непідозрюючи, в ігровій формі з азартом вони згадали основні географічні обєкти всіх материків. Та ще й за це отримали солодкий "скарб".
середа, 27 травня 2015 р.
Хвилі з каменю в Аризоні
"Хвиля" - так американці назвали формацію з червоних скель, дивлячись на яку, віриш, що це скам'яніла хвиля. Дане місце, відоме серед туристів своїми барвистими хвилеподібними формами, розташоване на схилах каньйону Койот Бют в гірській пустелі Парія Каньйон-Вермілен на плато Колорадо, на межі штатів Аризона та Юта. Звичайно, все це утворилося завдяки розвитку геологічного середовища даного регіону, а фізичне вивітрювання - головна причина формування подібного дива.
"Хвиля" утворилися з пісковику Навахо часів юрського періоду, тобто приблизно 190 мільйонів років тому. Вчені, які досліджували освіту, стверджують, що протягом століть старі піщані дюни скам'яніли, перетворившись на ущільнену породу завдяки накопиченню кальцію у вертикальних і горизонтальних шарах. Через вітер і дощі, які тривалий час впливали на утворення, вони придбали такі химерні форми.
Створена з м'якого пісковика, "Хвиля" досить тендітна, тому тут слід ходити обережно, щоб не зруйнувати дрібні хребтоподібні нарости. Екскурсії обмежені кількістю туристів - до 20 чоловік на добу. З урахуванням того, що це місце так само користується величезною популярністю серед професійних фотографів зі всього світу, для яких провести фотосесію тут - заповітна мрія, ситуація з відвідуванням "Хвилі" ускладнюється ще більше.
На захід від Хвилі лежить "Друга Хвиля", що має більш темні кольори.
Створена з м'якого пісковика, "Хвиля" досить тендітна, тому тут слід ходити обережно, щоб не зруйнувати дрібні хребтоподібні нарости. Екскурсії обмежені кількістю туристів - до 20 чоловік на добу. З урахуванням того, що це місце так само користується величезною популярністю серед професійних фотографів зі всього світу, для яких провести фотосесію тут - заповітна мрія, ситуація з відвідуванням "Хвилі" ускладнюється ще більше.
На захід від Хвилі лежить "Друга Хвиля", що має більш темні кольори.
Цікаво знати
У світі карстових печер є свої річки, озера і навіть водоспади. У печері Ель-Хорреадеро на півдні Мексики настільки потужний підземний водоспад, що дослідники з працею долають бурхливий потік води.
Відправився слідами німецького вченого Людвіга Лейхарда в 1860 році Джон Макдауел Стюарт відкрив в Австралії незвичайний гірський хребет Макдоннела зі скелями зовсім червоного кольору.
Жителі бразильського міста Пара визначають час ... по дощу. Короткі тропічні зливи йдуть тут по кілька разів на день і майже завжди в один і той же час.
Типова пара скель "Рукавички" - одна з яскравих пам'яток північного сходу Арізони (США). Індіанці Навахо поклонялися цим грандіозним моноліту як святинь.
пʼятниця, 8 травня 2015 р.
Вітаю з Днем Перемоги!
Вічний вогонь палає
Дзвонить у далі століть
Вічний вогонь закликає:
- Щастя живих бережіть!
Вічний вогонь клекоче:
Люди, не треба війни,
Щоб не вмирали дочки,
Сестри, брати, сини!
Вічний вогонь палає
Тужать берізки над ним
Вічний вогонь вимагає:
Миру і щастя живим!
Дзвонить у далі століть
Вічний вогонь закликає:
- Щастя живих бережіть!
Вічний вогонь клекоче:
Люди, не треба війни,
Щоб не вмирали дочки,
Сестри, брати, сини!
Вічний вогонь палає
Тужать берізки над ним
Вічний вогонь вимагає:
Миру і щастя живим!
понеділок, 6 квітня 2015 р.
Цікавинки!
Науковці Великої Британії планують побудувати найбільший у світі комп’ютер, основним завданням якого буде передбачення погоди. Вага гігантської машини з назвою Cray XC40 становитиме близько 140 тон. Розмістять суперкомп’ютер на південному заході Англії в місті Ексетер недалеко від протоки Ла-Манш
Цікавинки!
На думку дослідників, дефіцит води буде викликаний збільшенням кількості населення планети. Відповідно до прогнозів ООН, до 2030 року чисельність його збільшиться з 7 до 8,5 млрд. В даний час на забезпечення продовольством однієї особи, що має відповідний для економічно розвинених країн раціон, щодоби використовується 2,5-3 тис. літрів води. Якщо чисельність людства збільшиться на 1,5 млрд., тоді потрібно буде відшукати додатково 2 тис. км3 води.
середа, 25 березня 2015 р.
Визначні події географії в квітні
Квітень
4 квітня 1581 року — англійський пірат і адмірал Френсіс Дрейк завершив кругосвітню подорож.
4 квітня 1500 року — Португальський мореплавець Педру Кабрал відкрив Бразилію — прийнявши її за острів.
12 квітня 1839 року — народився Микола Пржевальський, російський мандрівник, географ, дослідник Центральної Азії.
12 квітня 1961 року — космічний корабель «Восток-1», пілотований Юрієм Гагаріним здійснив перший політ в космос. Всесвітній день авіації та космонавтики.
14 квітня 1888 року — помер Микола Миклухо-Маклай, російський мандрівник, антрополог, етнограф і географ українського походження.
15 квітня 1800 року — народився Джеймс Кларк Росс, британський офіцер, дослідник Арктики та Антарктики.
17 квітня 1492 року — іспанські король Фердинанд та королева Ізабелла дали дозвіл Христофору Колумбу почати пошук західного шляху до Індії.
18 квітня 2002 року — помер Тур Хейєрдал, норвезький мандрівник та вчений, дослідник культури та походження різних народів світу.
19 квітня 1882 року — помер Чарльз Дарвін, англійський природодослідник і натураліст.
20 квітня 1534 року — почалася перша експедиція французького дослідника Жака Картьє до Канади.
24 квітня 1884 року — Грінвіч затверджений як місце проходження нульового меридіана.
27 квітня 1521 року — на Філіппінах аборигени вбили португальського мореплавця Фернана Магеллана.
29 квітня 1770 — англійський капітан Джеймс Кук уперше висадився в Австралії.
субота, 31 січня 2015 р.
Запрошую всіх бажаючих до участі!
24 квітня буде проходити міжнародний природничий інтерактивний конкурс "Колосок", де можуть брати участь учні 1 - 11 класів.
Запитання для підготовки до конкурсу “КОЛОСОК-весняний-2015″
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО КОНКУРСУ „КОЛОСОК-весняний-2015”: НАЙКРАЩИЙ ЧИТАЧ „КОЛОСКА” І „КОЛОСОЧКА”. АСТРОНІМИ. ТОПОНІМИ. ТВОЯ ЕКООСЕЛЯ. ШКОЛА ВИЖИВАННЯ.
1–2 класи
• ПРОЙДИ ТЕСТИ у грі „KOLOSOK-ONLINE” (на сайті www.kolosok.org.ua) на рівні „КОЛОСОК-ТРЕНАЖЕР”: „Впізнай пташку”, „Впізнай гриб”, „Почуй пташку”, „Птахи у твоєму місті”(1–2 класи).
•ПРОЧИТАЙ ГАЗЕТИ „КОЛОСОЧОК”:„Сузір’я зоряного неба” (№ 11/2012), „Скільки планет у Сонячній системі?” (№ 8/2014), „Вийшли в поле косарі косить ранком на зорі” (№ 28/2014), „Здоров’я твоєї оселі” (№ 30/2014), „Побутові електричні прилади” (№ 31/2014), „Небесний зоопарк” (№ 3/2015).
• ПРОЧИТАЙ З БАТЬКАМИ У ЖУРНАЛАХ „КОЛОСОК” статті Ігоря та Ірини Шидловських „Аборигени Австралії” (№ 7/2014); Жака-Іва Кусто та Іва Пакале „Бобри” (№ 9/2014).
• Якщо ти любиш читати, прочитай книгу Олени Крижановської „Чому вони так називаються?” Переглянути електронну версію книги і замовити її можна на сайті www.mis.lviv.ua.
•ПРОЧИТАЙ ГАЗЕТИ „КОЛОСОЧОК”:„Сузір’я зоряного неба” (№ 11/2012), „Скільки планет у Сонячній системі?” (№ 8/2014), „Вийшли в поле косарі косить ранком на зорі” (№ 28/2014), „Здоров’я твоєї оселі” (№ 30/2014), „Побутові електричні прилади” (№ 31/2014), „Небесний зоопарк” (№ 3/2015).
• ПРОЧИТАЙ З БАТЬКАМИ У ЖУРНАЛАХ „КОЛОСОК” статті Ігоря та Ірини Шидловських „Аборигени Австралії” (№ 7/2014); Жака-Іва Кусто та Іва Пакале „Бобри” (№ 9/2014).
• Якщо ти любиш читати, прочитай книгу Олени Крижановської „Чому вони так називаються?” Переглянути електронну версію книги і замовити її можна на сайті www.mis.lviv.ua.
3–4 класи
• ПРОЙДИ ТЕСТИ у грі „KOLOSOK-ONLINE”(на сайті www.kolosok.org.ua) на рівні „КОЛОСОК-ТРЕНАЖЕР”: „Здоров’я твоєї оселі”, „Сонячна система”, „Сузір’я Оріон” (3–4 класи).
• ПРОЧИТАЙ ГАЗЕТИ „КОЛОСОЧОК”:„Сузір’я зоряного неба” (№ 11/2012), „Скільки планет у Сонячній системі?” (№ 8/2014), „Дивовижна їжа, приготована природою” (№ 9/2014), „Знайомся – морські мешканці” (№ 23/2014), „Дивні речі на дні моря” (№ 24/2014), „Вийшли в поле косарі косить ранком на зорі” (№ 28/2014), „Здоров’я твоєї оселі” (№ 30/2014), „Побутові електричні прилади” (№ 31/2014), „Небесний зоопарк” (№ 3/2015).
• ПРОЧИТАЙ У ЖУРНАЛАХ „КОЛОСОК”статті Жака-Іва Кусто та Іва Пакале „Бобри” (№ 9/2014) і „Тварини південної Америки”(№ 10/2014); Ігоря та Ірини Шидловських „Аборигени Австралії” (№ 7/2014); Дарії Біди „Скільки льоду на Землі?” (№ 6/2013) і „Via Lactea – „шлях молока” (№ 12/2014).
• Якщо ти любиш читати, прочитай книгу Олени Крижановської „Чому вони так називаються?” Переглянути електронну версію книги і замовити її можна на сайті www.mis.lviv.ua.
• ПРОЧИТАЙ ГАЗЕТИ „КОЛОСОЧОК”:„Сузір’я зоряного неба” (№ 11/2012), „Скільки планет у Сонячній системі?” (№ 8/2014), „Дивовижна їжа, приготована природою” (№ 9/2014), „Знайомся – морські мешканці” (№ 23/2014), „Дивні речі на дні моря” (№ 24/2014), „Вийшли в поле косарі косить ранком на зорі” (№ 28/2014), „Здоров’я твоєї оселі” (№ 30/2014), „Побутові електричні прилади” (№ 31/2014), „Небесний зоопарк” (№ 3/2015).
• ПРОЧИТАЙ У ЖУРНАЛАХ „КОЛОСОК”статті Жака-Іва Кусто та Іва Пакале „Бобри” (№ 9/2014) і „Тварини південної Америки”(№ 10/2014); Ігоря та Ірини Шидловських „Аборигени Австралії” (№ 7/2014); Дарії Біди „Скільки льоду на Землі?” (№ 6/2013) і „Via Lactea – „шлях молока” (№ 12/2014).
• Якщо ти любиш читати, прочитай книгу Олени Крижановської „Чому вони так називаються?” Переглянути електронну версію книги і замовити її можна на сайті www.mis.lviv.ua.
5–6 класи
• ПРОЙДИ ТЕСТИ у грі „KOLOSOK-ONLINE”(на сайті www.kolosok.org.ua) на рівні „КОЛОСОК-ТРЕНАЖЕР”: „Здоров’я твоєї оселі”, „Сонячна система”, „Сузір’я Оріон” (3–4 класи); „Здоров’я твоєї оселі”, „Побутові електричні прилади”, „Сонячна система”, „Сонячна сім’я” (5–6 класи).
• ПРОЧИТАЙ ГАЗЕТУ „КОЛОСОЧОК” „Вийшли в поле косарі косить ранком на зорі” (№ 28/2014).
• ПРОЧИТАЙ У ЖУРНАЛАХ „КОЛОСОК” статті Дарії Біди серії „Школа виживання”„Виплисти, НЕ МОЖНА потонути!” (№ 10/2013), „Дощику, дощику, дай напитися!” (№ 5/2014), „Зашифровані сигнали” (№ 6/2014), „Сніг, навкруги сніг” (№ 7/2014), „Саморобні знаряддя та набори для виживання”(№ 10/2014),„Загубилися? Допоможе компас!” (№ 11/2014); „Легенди зоряного неба” (№ 2/2006), „Via Lactea – „шлях молока” (№ 12/2014), „На небосхилі косять косарі” (№ 1/2015); Ірини Пісулінської „Отруйні рослини України” (№ 4/2015); Олександра Шевчука „Назви сузір’їв та астеризми” (№ 10/2014).
• ПРОЧИТАЙ ГАЗЕТУ „КОЛОСОЧОК” „Вийшли в поле косарі косить ранком на зорі” (№ 28/2014).
• ПРОЧИТАЙ У ЖУРНАЛАХ „КОЛОСОК” статті Дарії Біди серії „Школа виживання”„Виплисти, НЕ МОЖНА потонути!” (№ 10/2013), „Дощику, дощику, дай напитися!” (№ 5/2014), „Зашифровані сигнали” (№ 6/2014), „Сніг, навкруги сніг” (№ 7/2014), „Саморобні знаряддя та набори для виживання”(№ 10/2014),„Загубилися? Допоможе компас!” (№ 11/2014); „Легенди зоряного неба” (№ 2/2006), „Via Lactea – „шлях молока” (№ 12/2014), „На небосхилі косять косарі” (№ 1/2015); Ірини Пісулінської „Отруйні рослини України” (№ 4/2015); Олександра Шевчука „Назви сузір’їв та астеризми” (№ 10/2014).
7–8 класи
• ПРОЙДИ ТЕСТИ у грі „KOLOSOK-ONLINE” (на сайті www.kolosok.org.ua) на рівні „КОЛОСОК-ТРЕНАЖЕР”: „Астроніми. Сузір’я”, „Топоніми Європи”, „Топоніми Азії” (7–8 клас);„Астроніми. Галактики”, „Астроніми. Зорі та зоряні скупчення”, „Топоніми Африки”, „Топоніми Америки” (9–11 клас).
• ПРОЧИТАЙ У ЖУРНАЛАХ „КОЛОСОК” статті Олега Йонки „Чому Африку називають Африкою?”(№ 3/2015); Ксенії Мішалової „Таємниці географічних назв” (№ 8/2014), „Слідами австралійських аборигенів та першовідкривачів” (№ 12/2014), „Топоніми загадкового Сходу” (№ 1/2015), „У ритмі африканських назв” (№ 2/2015), „Землі фінікійської царівни, або Розповідь про Європу” (№ 3/2015), „Від полюса Північного до полюса Південного” (№ 4/2015); Оксани Гнатишин „Походження топонімів України” (№ 3/2015); Дарії Біди „Via Lactea – „шлях молока” (№ 12/2014), „На небосхилі косять косарі”(№ 1/2015), „Вони над нами догори ногами, або Небесний зоопарк” (№ 2/2015), „Небесна скриня для корисних речей” (№ 4/2015); Олександра Шевчука „Назви сузір’їв та астеризми” (№ 10/2014),„Галактичні імена” (№ 1/2015), „Планетарні туманності: майбутнє нашого Сонця” (№ 2/2015); Ярини Колісник „Мій дім – моя фортеця?” (№ 1, 2/2015).
• ПРОЧИТАЙ У ЖУРНАЛАХ „КОЛОСОК” статті Олега Йонки „Чому Африку називають Африкою?”(№ 3/2015); Ксенії Мішалової „Таємниці географічних назв” (№ 8/2014), „Слідами австралійських аборигенів та першовідкривачів” (№ 12/2014), „Топоніми загадкового Сходу” (№ 1/2015), „У ритмі африканських назв” (№ 2/2015), „Землі фінікійської царівни, або Розповідь про Європу” (№ 3/2015), „Від полюса Північного до полюса Південного” (№ 4/2015); Оксани Гнатишин „Походження топонімів України” (№ 3/2015); Дарії Біди „Via Lactea – „шлях молока” (№ 12/2014), „На небосхилі косять косарі”(№ 1/2015), „Вони над нами догори ногами, або Небесний зоопарк” (№ 2/2015), „Небесна скриня для корисних речей” (№ 4/2015); Олександра Шевчука „Назви сузір’їв та астеризми” (№ 10/2014),„Галактичні імена” (№ 1/2015), „Планетарні туманності: майбутнє нашого Сонця” (№ 2/2015); Ярини Колісник „Мій дім – моя фортеця?” (№ 1, 2/2015).
9–11 класи
• ПРОЙДИ ТЕСТИ у грі „KOLOSOK-ONLINE” (на сайті www.kolosok.org.ua) на рівні „КОЛОСОК-ТРЕНАЖЕР”: „Астроніми. Галактики”, „Астроніми. Зорі та зоряні скупчення”, „Топоніми Африки”, „Топоніми Америки” (9–11 клас); „Астроніми. Сузір’я”, „Топоніми Європи”, „Топоніми Азії” (7–8 клас).
• ПРОЧИТАЙ У ЖУРНАЛАХ „КОЛОСОК” статті Олега Йонки „Чому Африку називають Африкою?”(№ 3/2015); Ксенії Мішалової „Таємниці географічних назв” (№ 8/2014), „Слідами австралійських аборигенів та першовідкривачів” (№ 12/2014), „Топоніми загадкового Сходу” (№ 1/2015), „У ритмі африканських назв” (№ 2/2015), „Землі фінікійської царівни, або Розповідь про Європу” (№ 3/2015),„Від полюса Північного до полюса Південного” (№ 4/2015); Оксани Гнатишин „Походження топонімів України” (№ 3/2015); Дарії Біди „Via Lactea – „шлях молока” (№ 12/2014), „На небосхилі косять косарі”(№ 1/2015), „Вони над нами догори ногами, або Небесний зоопарк” (№ 2/2015), „Небесна скриня для корисних речей” (№ 4/2015); Олександра Шевчука „Назви сузір’їв та астеризми” (№ 10/2014), „Як тебе звати, зоре?” (№ 11/2014), „Розсіяні та кульові зоряні скупчення з власними назвами” (№ 12/2014), „Галактичні імена” (№ 1/2015), „Планетарні туманності: майбутнє нашого Сонця” (№ 2/2015), „Олівець, Жуйка, Спагеті та інші залишки наднових” (№ 4/2015); Ярини Колісник „Мій дім – моя фортеця?” (№ 1, 2/2015).
• ПРОЧИТАЙ У ЖУРНАЛАХ „КОЛОСОК” статті Олега Йонки „Чому Африку називають Африкою?”(№ 3/2015); Ксенії Мішалової „Таємниці географічних назв” (№ 8/2014), „Слідами австралійських аборигенів та першовідкривачів” (№ 12/2014), „Топоніми загадкового Сходу” (№ 1/2015), „У ритмі африканських назв” (№ 2/2015), „Землі фінікійської царівни, або Розповідь про Європу” (№ 3/2015),„Від полюса Північного до полюса Південного” (№ 4/2015); Оксани Гнатишин „Походження топонімів України” (№ 3/2015); Дарії Біди „Via Lactea – „шлях молока” (№ 12/2014), „На небосхилі косять косарі”(№ 1/2015), „Вони над нами догори ногами, або Небесний зоопарк” (№ 2/2015), „Небесна скриня для корисних речей” (№ 4/2015); Олександра Шевчука „Назви сузір’їв та астеризми” (№ 10/2014), „Як тебе звати, зоре?” (№ 11/2014), „Розсіяні та кульові зоряні скупчення з власними назвами” (№ 12/2014), „Галактичні імена” (№ 1/2015), „Планетарні туманності: майбутнє нашого Сонця” (№ 2/2015), „Олівець, Жуйка, Спагеті та інші залишки наднових” (№ 4/2015); Ярини Колісник „Мій дім – моя фортеця?” (№ 1, 2/2015).
УСІ СТАТТІ ТИ ЗНАЙДЕШ НА САЙТІ www.kolosok.org.ua.
Читай у групі Вконтакті vk.com/kolosokGroup стрічку новин з матеріалами для підготовки до конкурсу.
Читай у групі Вконтакті vk.com/kolosokGroup стрічку новин з матеріалами для підготовки до конкурсу.
Матеріали для піготовки до конкурсу „КОЛОСОК-весняний-2015”
ГАЗЕТИ „КОЛОСОЧОК”
„Сузір’я зоряного неба” (№ 11/2012)
„Скільки планет у Сонячній системі?” (№ 8/2014)
„Вийшли в поле косарі косить ранком на зорі” (№ 28/2014)
„Здоров’я твоєї оселі” (№ 30/2014)
„Побутові електричні прилади” (№ 31/2014)
„Небесний зоопарк” (№ 3/2015)
„Дивовижна їжа, приготована природою” (№ 9/2014)
„Знайомся – морські мешканці” (№ 23/2014)
„Дивні речі на дні моря” (№ 24/2014)
„Сузір’я зоряного неба” (№ 11/2012)
„Скільки планет у Сонячній системі?” (№ 8/2014)
„Вийшли в поле косарі косить ранком на зорі” (№ 28/2014)
„Здоров’я твоєї оселі” (№ 30/2014)
„Побутові електричні прилади” (№ 31/2014)
„Небесний зоопарк” (№ 3/2015)
„Дивовижна їжа, приготована природою” (№ 9/2014)
„Знайомся – морські мешканці” (№ 23/2014)
„Дивні речі на дні моря” (№ 24/2014)
СТАТТІ ЖУРНАЛУ „КОЛОСОК”
Ігор та Ірина Шидловські „Аборигени Австралії” (№ 7/2014)
Жак-Ів Кусто та Ів Пакале „Бобри” (№ 9/2014)
Жак-Ів Кусто та Ів Пакале „Тварини південної Америки” (№ 10/2014)
Дарія Біда „Скільки льоду на Землі?” (№ 6/2013)
Дарія Біда „Via Lactea – „шлях молока” (№ 12/2014)
Дарія Біда „Легенди зоряного неба” (№ 2/2006)
Дарія Біда „На небосхилі косять косарі” (№ 1/2015)
Дарія Біда „Вони над нами догори ногами, або Небесний зоопарк” (№ 2/2015)
Дарія Біда „Небесна скриня для корисних речей” (№ 4/2015)
Дарія Біда статті серії „Школа виживання”
ІринаПісулінська „Отруйні рослини України” (№ 4/2015)
Олександр Шевчук „Назви сузір’їв та астеризми” (№ 10/2014)
Олександр Шевчук „Галактичні імена” (№ 1/2015)
Олександр Шевчук „Планетарні туманності: майбутнє нашого Сонця” (№ 2/2015)
Олександр Шевчук „Як тебе звати, зоре?” (№ 11/2014)
Олександр Шевчук „Розсіяні та кульові зоряні скупчення з власними назвами” (№ 12/2014)
Олександр Шевчук „Олівець, Жуйка, Спагеті та інші залишки наднових” (№ 4/2015)
Олег Йонка „Чому Африку називають Африкою?” (№ 3/2015)
Ксенія Мішалова „Таємниці географічних назв” (№ 8/2014)
Ксенія Мішалова „Слідами австралійських аборигенів та першовідкривачів” (№ 12/2014)
Ксенія Мішалова „Топоніми загадкового Сходу” (№ 1/2015)
Ксенія Мішалова „У ритмі африканських назв” (№ 2/2015)
Ксенія Мішалова „Землі фінікійської царівни, або Розповідь про Європу” (№ 3/2015)
Ксенія Мішалова „Від полюса Північного до полюса Південного” (№ 4/2015)
Оксана Гнатишин „Походження топонімів України” (№ 3/2015)
Ярина Колісник „Мій дім – моя фортеця?” (№ 1, 2/2015)
Ігор та Ірина Шидловські „Аборигени Австралії” (№ 7/2014)
Жак-Ів Кусто та Ів Пакале „Бобри” (№ 9/2014)
Жак-Ів Кусто та Ів Пакале „Тварини південної Америки” (№ 10/2014)
Дарія Біда „Скільки льоду на Землі?” (№ 6/2013)
Дарія Біда „Via Lactea – „шлях молока” (№ 12/2014)
Дарія Біда „Легенди зоряного неба” (№ 2/2006)
Дарія Біда „На небосхилі косять косарі” (№ 1/2015)
Дарія Біда „Вони над нами догори ногами, або Небесний зоопарк” (№ 2/2015)
Дарія Біда „Небесна скриня для корисних речей” (№ 4/2015)
Дарія Біда статті серії „Школа виживання”
ІринаПісулінська „Отруйні рослини України” (№ 4/2015)
Олександр Шевчук „Назви сузір’їв та астеризми” (№ 10/2014)
Олександр Шевчук „Галактичні імена” (№ 1/2015)
Олександр Шевчук „Планетарні туманності: майбутнє нашого Сонця” (№ 2/2015)
Олександр Шевчук „Як тебе звати, зоре?” (№ 11/2014)
Олександр Шевчук „Розсіяні та кульові зоряні скупчення з власними назвами” (№ 12/2014)
Олександр Шевчук „Олівець, Жуйка, Спагеті та інші залишки наднових” (№ 4/2015)
Олег Йонка „Чому Африку називають Африкою?” (№ 3/2015)
Ксенія Мішалова „Таємниці географічних назв” (№ 8/2014)
Ксенія Мішалова „Слідами австралійських аборигенів та першовідкривачів” (№ 12/2014)
Ксенія Мішалова „Топоніми загадкового Сходу” (№ 1/2015)
Ксенія Мішалова „У ритмі африканських назв” (№ 2/2015)
Ксенія Мішалова „Землі фінікійської царівни, або Розповідь про Європу” (№ 3/2015)
Ксенія Мішалова „Від полюса Північного до полюса Південного” (№ 4/2015)
Оксана Гнатишин „Походження топонімів України” (№ 3/2015)
Ярина Колісник „Мій дім – моя фортеця?” (№ 1, 2/2015)
понеділок, 12 січня 2015 р.
Святкуємо в лютому
Лютий
2 лютого 1920 року — помер Роберт Едвін Пірі, американський полярний дослідник, який першим досягнув Північного полюсу.
3 лютого 1953 року — Опублікована книга французького океанографа Жака-Іва Кусто «Світ мовчання»
6 лютого 1996 року — початок українських досліджень в Антарктиді . В цей день британську антарктичну станцію «Фарадей» передано українським полярникам. На її базі створено українську станцію «Академік Вернадський»
8 лютого 1879 року — інженер Сендфорд Флемінг вперше запропонував розподілити земну кулю на 24 годинні пояси.
12 лютого 1809 року — народився Чарльз Дарвін, англійський натураліст (теорія еволюції, принципи природного добору).
2 лютого 1920 року — помер Роберт Едвін Пірі, американський полярний дослідник, який першим досягнув Північного полюсу.
3 лютого 1953 року — Опублікована книга французького океанографа Жака-Іва Кусто «Світ мовчання»
6 лютого 1996 року — початок українських досліджень в Антарктиді . В цей день британську антарктичну станцію «Фарадей» передано українським полярникам. На її базі створено українську станцію «Академік Вернадський»
8 лютого 1879 року — інженер Сендфорд Флемінг вперше запропонував розподілити земну кулю на 24 годинні пояси.
12 лютого 1809 року — народився Чарльз Дарвін, англійський натураліст (теорія еволюції, принципи природного добору).
субота, 3 січня 2015 р.
З Новим Роком та Різдвом Христовим!
Шановні колеги вітаю Вас зі святами, хай у Вашій родині завжди буде злагода, взаєморозуміння та кохання. Здоров'я Вам, натхнення та миру!!!
Святкуємо в грудні
Грудень 1 грудня 1959 року — 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Великобританія, Чілі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, ПАР, СРСР і США) підписали у Вашингтоні договір про мирне наукове використання Антарктиди.
5 грудня 1492 року — Під час своєї першої експедиції Христофор Колумб відкрив острів Санто-Доминго (тепер Гаїті). Перед цим він відкрив Багамські острови. 7 грудня 1678 року — Луї Геннепін відкрив Ніагарський водоспад.
13 грудня 1577 року — Англійська ескадра з п'яти кораблів і 164-х членів екіпажу на чолі з Френсісом Дрейком відплила з англійського міста Плімут для нападу на тихоокеанські прибережні іспанські володіння в Новому Світі. Дрейк повернувся на батьківщину через три роки і став першим британцем, що здійснив навколосвітнє плавання і першим капітаном, який очолював кругосвітню експедицію від її початку до завершення.
13 грудня 1642 року — Голландський мореплавець Абель Тасман став першим європейцем, що відвідав групу островів у південній частині Тихого океану, відому сьогодні як Нова Зеландія. При спробі висадитись на берег тубільці вбили трьох матросів-голландців, сприйнявши звуковий сигнал з корабля як заклик до початку бою. Декілька тижнів перед тим Тасман відкрив біля узбережжя Австралії острів, названий ним Землею ван Дімена, а пізніше перейменований на честь мореплавця в Тасманію. 14 грудня 1911 року — 39-річний норвезький полярний дослідник Руаль Амудсен першим досягнув Південного полюсу Землі, на 35 днів випередивши англійця Роберта Скотта. 27 грудня 1831 року — Чарльз Дарвін почав свою подорож, яка призвела до відкриття еволюційного закону.
Підписатися на:
Дописи (Atom)