Рудницький Степан Львович (1877—1937) — академік АН України, географ широкого профілю, дослідник-геоморфолог. Народився в Перемишлі. Це місто в той час входило до складу Австро-Угорської імперії і було видатним центром української культури. Навчався майбутній академік в університетах Львова, Відня, Берліна. Обіймав посаду приват-доцента у Львівському університеті, де читав лекції із загальної географії й активно розробляв основи географії України в її етнічних межах; працював у ВНЗ Відня, Праги.
З 1914 по 1925 р. працював над створенням географічних основ державної незалежності української нації, заклав фундамент політичної географії України.
З 1926 по 1933 р. С. Л. Рудницький жив у Харкові.
Тут він організував Український науково-дослідний інститут географії і картографії, був його першим керівником. У цей період учений керував експедиційними роботами в Наддніпрянщині й Донбасі, брав участь у виданні першої української енциклопедії, розпочав роботу над фундаментальною працею — «Система географічних знань».
Наукові інтереси С. Л. Рудницького були надзвичайно широкими — це питання регіональної геоморфології, геополітики, визначення основних напрямів і оптимальної структури географічних досліджень. Учений досліджував фізичну географію західної частини України, країн Західної Європи.
Степан Львович — автор понад 70 праць, серед робіт академіка: «Огляд політичної географії України», «Україна: політика і географія», «Територія і населення України», «Природні області України». С. Л. Рудницький брав участь у підготовці й виданні шкільної літератури з географії, розробляв географічні карти.
У 1933 р. С. Л. Рудницький був заарештований, а потім засланий на Соловки.
